Ніч і тільки зорі за вікном
Ніч усе поснуло тихим сном
Тільки сон мій так далеко
Відлетів немов лелека
Я свою запалюю свічу
Тільки сон мій так далеко
Відлетів немов лелека
Я молитву тихо шипочу
Гори, гори моя свіча
За тих хто ще живий
За тих усіх хто по землі
І досі топче ряст
гори, гори моя свіча
За рідних дорогих
За тих хто вже пішов від нас
Ніч я знову господа молю
Ніч за тих усіх кого люблю
Знаю сон мій так далеко
Відлетів немов лелека
І сльоза заблимала в очах!
Гори, гори моя свіча
За тих хто ще живий
За тих усіх хто по землі
І досі топче ряст
гори, гори моя свіча
За рідних дорогих
За тих хто вже пішов від нас
Тільки сон мій так далеко
Відлетів немов лелека
Я свою запалюю свічу
Тільки сон мій так далеко
Відлетів немов лелека
Я молитву тихо шипочу
Гори, гори моя свіча
За тих хто ще живий
За тих усіх хто по землі
І досі топче ряст
гори, гори моя свіча
За рідних дорогих
За тих хто вже пішов від нас
Шановні учні та батьки! 1 Квітня 2010 року музичний гурток "Невгамовні", до складу якого входять учні нашого класу (у якості дублерів), братеме участь у районному конкурсі хорових колективів, який відбудеться у другій половині дня у центрі дитячої та юнацької творчості по вулиці Героїв Севастополя. Діти виконають веснянку Аркадія Філіпенка в обробці І.Іванова. Велике прохання до учасників використати таку форму одягу:
Хлопці - чорний костюм із білою сорочкаю та чорним взуттям.
Дівчатка - біла блузка, чорний сарафан або чорну спідницю і такого коліру піджак, білі колготи плюс український віночок.
Ми запрошуємо всіх бажаючих. Детальна інформація за контактним телефоном класного керівника 6 - А класу
У п'ятницю 12.03 на другому уроці відкритий, інтегрований урок літературф і музика присвічена роковинам вшанування пам'яти Т. Г. Шевченка
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
25 декабря 1845, в Переяслові
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас —
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько!
Моя Україно!
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась;